Дитина і довкілля

 Святий Вечір, колядки і колоритний вертеп. Традиції святкування Різдва в Україні

06 сiчня, православний світ відзначатиме велике церковне свято Різдва Христового. Різдво має багату історію з унікальними традиціями, звичаями та символами Різдво – одне з головних християнських свят, що знаменує народження Ісуса Христа у Віфлеємі. За християнським переконанням, Ісус був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. День його народження поділив історію на «до» і «після»: з цього моменту почалося сучасне літочислення – «наша ера». У день Народження Сина Божого весь світ славить свого спасителя: люди прикрашають свої будинки святковими ялинками, які символізують євангельське древо, запалюють свічки, ходять на церковні богослужіння. Протягом сотень років бережуть і шанують традиції Різдва й українці. Традиції святкування Різдва в Україні Традиційно Різдву передує тривалий сорокаденний піст, який починається 28 листопада і закінчується 7 січня. Оскільки останній день перед постом припадає на день пам’яті святого апостола Пилипа, то сам пост прийнято називати Пилипівкою. Різдвяний піст встановлений для того, щоб до Різдва люди фізично і духовно очистилися покаянням, молитвою і 7 січня весь православний світ відзначатиме велике церковне свято Різдва Христового. Різдво має багату історію з унікальними традиціями, звичаями та символами Різдво – одне з головних християнських свят, що знаменує народження Ісуса Христа у Віфлеємі. За християнським переконанням, Ісус був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. День його народження поділив історію на «до» і «після»: з цього моменту почалося сучасне літочислення – «наша ера». У день Народження Сина Божого весь світ славить свого спасителя: люди прикрашають свої будинки святковими ялинками, які символізують євангельське древо, запалюють свічки, ходять на церковні богослужіння. Протягом сотень років бережуть і шанують традиції Різдва й українці. Традиції святкування Різдва в Україні Традиційно Різдву передує тривалий сорокаденний піст, який починається 28 листопада і закінчується 7 січня. Оскільки останній день перед постом припадає на день пам’яті святого апостола Пилипа, то сам пост прийнято називати Пилипівкою. Різдвяний піст встановлений для того, щоб до Різдва люди фізично і духовно очистилися покаянням, молитвою і утриманням від їжі, пристрастей, пороків, образ, зла та інших гріхів. Напередодні Різдва Христового 6 січня український народ сідає за щедрий, але пісний стіл. Одна з головних традицій святкування Різдва – Святий Вечір. Після наведення порядків у будинку українці готують дванадцять святкових страв на честь дванадцяти апостолів. © Send me adrift./Flickr © Send me adrift./Flickr Головною і ритуальною різдвяною стравою є кутя, яка являє собою пшеничну або ячмінну кашу, змішану з родзинками, маком, медом і горіхами. Також на столі обов’язково має стояти узвар. Під час трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися, сперечатися і лихословити. На Різдво всі члени родини повинні бути вдома, діти повинні допомагати старшим у святкових приготуваннях. Снідати й обідати 6 січня не прийнято, легкий перекус дозволений тільки дітям. Сідати за різдвяний стіл необхідно з появою першої зірки. Святий Вечір починається молитвою і запалюванням різдвяної свічки. У компанії всієї родини, в тому числі й немовлят, господар будинку благословляє вечерю.  Важливим різдвяним обрядом на Святий вечір є оформлення столу. Традиційно його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна і покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім’ю від хвороб та злих сил. На почесному місці в домі повинен стояти Дідух – житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай, добробут, багатство, дух предків і оберіг роду. Вважається, що присутність Дідуха в домі приносить гарний настрій, затишок і святкову атмосферу.

Вранці 7 січня люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують – «Славімо його!». У цей день прийнято ходити до церкви на святкову молитву, а також ходити в гості до родичів. У перший день Різдва закінчується піст, і люди можуть їсти м’ясні та інші ситні страви. Важлива і незмінна традиція на Різдво – це колядування. По вулицях і будинках колядники ходять, починаючи зі Святого Вечора, або з першого дня Різдва. Часто вони носять з собою велику зірку, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером. Така зірка символізує Віфлеємську, що ознаменувала народження Ісуса Христа. Заходячи у двір або в будинок, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, колядники починають співати вітальні пісні-колядки та розігрувати жартівливі сценки. Найчастіше в таких піснях оспівуються господар і господиня, звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченні співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші. ©

Давнім та унікальним різдвяним звичаєм в Україні було і залишається ходіння з вертепом. Вертеп – це пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в коробі, в якому показували цілі вистави на тему Різдва. Варто зазначити, що традиції святкування Різдва в Україні не обмежуються статичним вертепом з ляльками. Широку популярність у нашій країні завоював і живий вертеп, в якому ролі різних персонажів виконують живі люди.   Ще однією традицією святкування Різдва є різдвяні ворожіння. Споконвіку люди цікавилися своїм майбутнім і хотіли заглянути за його завісу.

В період Святок, починаючи зі Святого Вечора і закінчуючи Водохрещем, наші предки ворожили на свою долю. Щоб дізнатися про своє майбутнє, люди використовували віск, молоко, волосся, сніг, прикраси та інші атрибути. Дівчата, звичайно ж, ворожили на судженого. Різдво Христове – це, в першу чергу, свято добра, миру і милосердя. Незважаючи на те, що Різдво – день сімейний, дуже важливо в цей час допомагати хворим, сиротам, вдовам, жебракам, бродячим тваринам і всім тим, хто з різних причин позбавлений святкових радощів.

Пам’ятка для батьків
щодо правил дорожнього руху

  • Ходіть тротуаром, тримаючись правої сторони. Вчіть і дитину цього.
  • Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком: переконайтеся, що немає транспорту, подивіться ліворуч і праворуч.
  • Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що коли переходиш дорогу, потрібно зосередитися.
  • Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.
  • Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
  • З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими й тільки після повної їх зупинки, оскільки дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.
  • Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті автівки, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю тощо.
  • Не виходьте з дитиною з­за машини, з­за кущів, не подивившись попередньо на дорогу, — це типова помилка, не можна допускати, щоб діти її повторювали.
  • Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.
  • Їзда на велосипедах вулицями та дорогами дозволяється особам з 14 років. Діти до 14 років мають кататися у дворах, на ігрових майданчиках під наглядом дорослих.
  • У транспорті привчайте дитину поводитися спокійно, розмовляти тихо, триматися за руку дорослого чи поручні, щоб не впасти. Не дозволяйте дитині виглядати з вікна у транспорті.

 

Пам’ятка для батьків
щодо правил дорожнього руху

  • Ходіть тротуаром, тримаючись правої сторони. Вчіть і дитину цього.
  • Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком: переконайтеся, що немає транспорту, подивіться ліворуч і праворуч.
  • Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що коли переходиш дорогу, потрібно зосередитися.
  • Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.
  • Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
  • З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими й тільки після повної їх зупинки, оскільки дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.
  • Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті автівки, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю тощо.
  • Не виходьте з дитиною з­за машини, з­за кущів, не подивившись попередньо на дорогу, — це типова помилка, не можна допускати, щоб діти її повторювали.
  • Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.
  • Їзда на велосипедах вулицями та дорогами дозволяється особам з 14 років. Діти до 14 років мають кататися у дворах, на ігрових майданчиках під наглядом дорослих.
  • У транспорті привчайте дитину поводитися спокійно, розмовляти тихо, триматися за руку дорослого чи поручні, щоб не впасти. Не дозволяйте дитині виглядати з вікна у транспорті.