Готуємо самі: рецепти корисних солодощів для дітей
Кожна мама знає, що кількість цукру в раціоні дитині потрібно обмежувати. В ідеалі – повністю виключити магазинні цукерки, шоколадки, булочки та інші борошняні вироби, солодкі соки і газовані напої. Але ж дитина хоче солодкого.
Тому, виключивши шкідливі солодощі, потрібно запропонувати дитині гідну альтернативу.
Халва
Для приготування «правильної» халви знадобиться всього два інгредієнти: несмажене насіння соняшнику і зовсім трохи меду. 150 г очищеного насіння соняшнику висипати на розігріту суху сковороду і злегка обсмажити. Якщо ви сильно обжарите насіння, халва вийде красивого коричневого кольору, але буде віддавати нерафінованою соняшниковою олією.
Пересипте насіння в чашу блендера і подрібніть – спочатку до сухої дрібної крихти, потім почне виділятися олія, маса буде збиратися по стінках чаші, крихта стане мокрою. На цьому етапі потрібно додати 1 чайну ложку меду, ще раз пробити.
Сформуйте з мокрої і липкої крихти кульки – халва готова! Перед подачею можна відправити її на 15 хвилин у холодильник.
Вівсяне печиво
Варіацій корисного вівсяного печива без цукру, борошна та олії існує безліч. Ось два простих рецепти. Перший : розімніть виделкою 2 стиглих банана, всипте до них склянку вівсяних пластівців, добре перемішайте, сформуйте кульки або коржі, викладіть на деко, застелене килимком або папером для випічки. Відправте в розігріту до 180 градусів духовку на 15-20 хвилин.
Другий: змішайте склянку вівсяних пластівців, 200 г сиру, половину тертого яблука і один банан. З отриманої густої і липкої маси сформуйте печиво.
Цукерки із сухофруктів
Ці суперкорисні цукерки можна легко приготувати за 10 хвилин – з родзинок, кураги, чорносливу, фініків, інжиру. Попередньо запарені сухофрукти відправте в блендер і подрібніть, при бажанні додайте кокосову стружку, насіння або горіхи. З отриманої маси скачайте кульки, обваляйте в тій же стружці, кунжуті або какао-порошку. Ненадовго приберіть в холодильник.
Бананове морозиво
Основа цього морозива – стиглі банани, їх потрібно очистити, нарізати шматочками і відправити на 2-3 години в морозилку. Після дістаньте банани і подрібніть їх блендером – повинна вийти кремоподібна маса, що нагадує трохи підтануле морозиво. На етапі подрібнення до бананів можна додати заморожені ягоди (з полуницею, звичайно, просто смакота – на 1 банан, 100 г ягід), а при подачі посипте морозиво апельсиновою цедрою, подрібненими горішками або шоколадною крихтою.
Манний мус
Для цього повітряного десерту знадобиться яблучне пюре (можна купити готове пюре для дитячого харчування або зробити його самостійно – з запечених в духовці або мікрохвильовці солодких яблук і яблучний сік – фреш або магазинний без додавання цукру. У сотейнику змішати 200 г яблучного соку і 200 г яблучного пюре, всипте 40 г манної крупи, доведіть до кипіння і варити 5 хвилин. Знімаємо з вогню, охолоджуємо до кімнатної температури. При бажанні можна додати щіпку кориці.
Збийте міксером на високій швидкості – мус повинен збільшитися в об’ємі в кілька разів і стати дуже пишним. Розкладіть по креманкам (як варіант – перелийте на бісквітну основу) і відправте в холодильник на пару годин для застигання.
Сливове суфле
Якщо взяти запашні соковиті сливи, цукор абсолютно точно не знадобиться. Процес приготування суфле простий: 500 г слив (вага без кісточок) поріжте на шматочки і подрібніть блендером. Якщо шкірка у слив ніжна, її можна не знімати. Додайте 10 г желатину, перемішайте і залиште на 10 хвилин, щоб желатин набух.
Через 10 хвилин нагрійте пюре, але не доводьте його до кипіння. Перелийте пюре в миску і починайте збивати. Хвилин через 20 пюре перетвориться в повітряну піну, збільшившись в об’ємі в кілька разів. Перелийте збите суфле у форму, застелену харчовою плівкою, приберіть в холодильник на 2 години для застигання. При бажанні можна поекспериментувати і замість слив взяти садові ягоди, наприклад, полуницю або чорну смородину.
Загартовування дошкільників удома
Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.
Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не має перевищувати +18…+20 °С, а вода для умивання — не вище ніж +17 °С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження — уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.
Загартовування водою слід проводити поступово — через кожні 5–7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.
Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв’язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати за температури води не нижче +23 °С і меншої тривалості самої процедури.
Способи загартовування
Одягати дитину відповідно до температури повітря. Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.
Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.
Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.
Гуляти на свіжому повітрі за будь-якої погоди. Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.
Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D, який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, особливо в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься.
Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.
Приймати спільно з дитиною повітряні ванни. Повітряні ванни — це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С…+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.
Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5–10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10…+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.
Ходити босоніж. Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з виступами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам’яної солі. Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.
Обливати дитину водою. Запорукою міцного здоров’я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури води поліпшує тонус її м’язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав.
Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.
Проводити обтирання тіла. Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри.
Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім — руки і ноги.
Кожні 5–7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприємний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити проягом року.
Робити загартовувальний масаж. Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеціальний масаж, що проводять у чотири етапи:
| Тиждень | Засоби для розтирання дитини |
| Перший | Суха рукавиця |
| Другий | Волога рукавиця, змочена в теплій воді |
| Третій | Волога рукавиця, змочена водою нижчої температури |
| Четвертий | Масажна щітка |
Темп зниження температури і застосування масажної щітки визначають відповідно до реакції дитини на процедуру.
Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.
Привчати дитину до обливання. Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку обливати прохолодною водою лише ніжки, потім — по пояс. Коли такі процедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання.
Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати душ. Температуру води спочатку встановлюють +33…+32 °С, а через 5–7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.
Загартовувати дитину купанням. Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.
Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до 5 хв. Потім час купання слід поступово довести до 20 хв.
Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.
Мити ноги дитини холодною водою. Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2–5 хв. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34…+35 °С. Через 3–5 днів слід знизити температуру на 1–2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг потрібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ретельно розтирають ноги рушником.
Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання — розпочинають систематичне проведення процедури з теплішої води.
З приходом осені батьків починають хвилювати два питання: як вберегти дітей від застуди і якомога менше грошей залишити в аптеках? Бабусі поспішають на допомогу «недосвідченим» синам і донькам, одягаючи улюблених онучат як капустину. Про прогулянки за негоди не може бути й мови: з дому у дощ — ні ногою! То скільки ж на дитині повинно бути одягу і чи безпечно гуляти за будь-якої погоди? Про це ми запитали авторитетного лікаря-педіатра з багаторічним стажем Ігоря Гайдука.
— Як правильно одягати дитину восени? Як упевнитися, що їй в одязі тепло і водночас комфортно?
— Це — одне з моїх улюблених запитань (усміхається). Мені часто доводиться боротися із мамами і бабусями, які кутають діток, тим самим перегріваючи їх. Одягайте дитину так, як одягаєтеся самі. Скільки одягу на себе — стільки й на дитину. Ці легенди, що на дитину потрібно одягнути на одну річ більше, переповідають налякані бабусі. Дитина до п’яти років має пульс більш як 100 ударів за хвилину, плюс багато рухається. За рахунок швидкого обміну речовин та активного способу життя не мерзне.
Часто можете побачити дітей перегрітих. Таких, що змерзли, — вкрай рідко. Особливо хочу покритикувати бабусь за бажання одягти на дитину шапочку. Не знаючи анатомії черепа, починають вигадувати історії про те, як комусь надуло вушка. Але це — неможливо!
Найкращим для дитини є капюшон. Це — геніальний винахід. Захистить від вітру, крапель дощу, снігу, але, що найголовніше, — не призведе до перегрівання організму. І, на відміну від шапки, дитина його не загубить. Якщо на вулиці — від 0 °C до +5°, шию можна прикрити легеньким шаликом.
Часто спостерігаю картину: +15°С, мама з татом у футболці, а дитина у шапці. Мені важко це зрозуміти. Хочеш одягнути на дитину щось зайве — одягни спершу на себе і при цьому інтенсивно побігай і пострибай.
— Радили б використовувати оксолінову мазь з метою профілактики ГРВЗ?
— Якщо дитина нормально дихає носом, то повітря, яке вона вдихає, — зволожується, зігрівається і очищується. Якщо дитина дихає ротом, то жодна оксолінова мазь їй не допоможе, тому що брудне інфіковане повітря потрапляє у трахею, а трахея не має такої кількості захисних клітин, як носоглотка.
Помічним з метою профілактики буде промивання носа. Роблячи один вдих, ми вдихаємо близько 2000 мікробів! Тож прийшли з вулиці — помили руки і промили ніс. Чим — неважливо, головне — промити.
— Як зміцнити імунітет дитини?
— Давайте їй пити узвар, відвар шипшини, свіжовичавлені овочево-фруктові соки з м’якоттю (вони містять багато фруктози, клітковини, вітамінів). Починайте займатися профілактикою зі серпня-вересня. Пік захворюваності припадає на листопад. Діти замучені школою, не вистачає сонячного світла, менше часу проводять на вулиці. Приміщення дитсадків і шкіл не провітрюються належним чином. Діти сидять у класах, де немає свіжого повітря. Відповідно, не можуть повноцінно навчатись. Мозок страждає від нестачі кисню. Як наслідок — швидко втомлюються. Провітрювати класи треба на кожній перерві. Діти у цей час мають бути у коридорі, активно рухатись, покращуючи тим самим обмін речовин. Якщо є така можливість, бажано встановити у класах озонатори, які збагачуватимуть повітря озоном.
Не примушуйте дитину їсти з-під палиці. Давайте їсти тоді, коли почувається голодною. Якщо у дитини поганий апетит, для стимуляції можна використовувати воду з лимоном, квашену капусту та огірки, хрін і гірчицю.
— Як довго можна гуляти восени з дітками?
— Для прогулянок немає поганої погоди — є невідповідний одяг. По калюжах ходимо у високих ґумаках. За вітряної погоди одягаємо комбінезон.
В Україні є садочки, де діти гуляють постійно. Як на мене — це геніально!
Дитина до школи та зі школи повинна обов’язково йти пішки. Важливо також, щоб прогулялася перед сном. 2−3 години на день має перебувати на вулиці — за будь-якої погоди! Нехай стрибає по калюжах, ліпить сніговика, місить ногами болото — у такий спосіб розвиватиметься творчо, а найголовніше — не сидітиме у гарячому приміщенні.
— Чи варто давати в осінній період полівітамінні препарати та вітамін D?
— Полівітамінні препарати — з 20 січня. Вітамін D — з кінця вересня і до травня всім дітям дошкільного віку. Вчені довели: діти, які приймають вітамін D весь цей період, набагато рідше хворіють на респіраторні інфекції.
— Лікарі закликають загартовуватися. Як це правильно робити?
— Живемо у брудному інфікованому світі, і щоб менше хворіти, справді треба загартовуватися.
Рекомендую набрати у миску холодної води з-під крана і поставити ніжки дитини на дві секунди. Наступного дня — на три, і так щодня, додаючи по секунді, протягом двох місяців дійти до хвилини. Важливо на все життя привчити дитину мити ноги у холодній воді. Хлопчики хай при цьому перуть свої шкарпетки, дівчатка — спідню білизну. Так ви привчите дитину до чистоти, особистої гігієни.
Важливо дотримуватись оптимальної температури у кімнаті — +16°С, +18°С, максимум +20°С. В опалювальний сезон самостійно регулюйте температуру, батарею накривайте коцами, оскільки високі температури у приміщенні шкодять здоров’ю (пересушують слизову, вкриту слизом. Цей слиз — розчин білків, який знищує віруси і бактерії. Якщо пересушена слизова, патогени відразу потрапляють у клітини і людина хворіє).
Обов’язковою є вакцинація проти грипу. Вірус постійно мутує, тому проти нього напередодні кожного епідсезону створюють нову вакцину. Це — небезпечна інфекція: з тисячі людей двоє помирає, причому смерть у більшості випадків настає у першу добу. Щеплення передусім треба зробити дітям, які хворіють більш ніж 10 разів на рік, дітям, хворим на діабет, літнім людям. Зараз найкращий період для вакцинації, оскільки за цей період виробиться стільки антитіл, що потрапивши в організм, вірус відразу буде знищений.
Хочу наголосити на небезпечності пасивного куріння. Люди, які курять на балконі, в коридорі, повертаючись у вітальню, на кухню чи у спальню, не усвідомлюють, що продовжують видихати все це із себе ще протягом двох наступних годин, і діти, які ростуть у таких сім’ях, є пасивними курцями. Їхня слизова руйнується, у ній утворюються маленькі дірки, через які проникають мікроби. Відповідно, такі діти частіше інфікуються та хворіють.
Пасивне куріння — дуже шкідливе. Курити у приміщенні — злочин! Ніхто з батьків не дозволив би знущатися зі своєї дитини, але самі знущаються, не усвідомлюючи цього, а потім скаржаться, що дитина часто хворіє, кашляє.
Різкий стрибок захворювань на кір в Україні породив хвилю різноманітних думок, серед яких є як обгрунтовані, так і відверті безпідставні чутки. Заборона на відвідування дитячих закладів тими, хто не пройшов вакцинації, викликав негативну хвилю серед батьків, які відмовилися від вакцинації своїх дітей. Було висловлено думку про те, що таким забороною порушується конституційне право на освіту.
О.Ю. Юдін, адвокат, член комітету медичного
і фармацевтичного права та біоетики
Національної асоціації адвокатів України
Перш за все необхідно відзначити, що заборона на відвідування дитячих навчальних закладів встановлено ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань» , в якій сказано наступне: «Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для перебування його в цій установі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється».
Як бачимо, правило, згідно з яким без профілактичних щеплень дитина не допускається до дитячих закладів, встановлено законом. Ця норма імперативна. Для її реалізації немає потреби в тому, щоб влада на місцях видавали якісь додаткові рішення.
На мою думку, єдиним раціональним поясненням прийняття особливих рішень про заборону відвідувати дитячі заклади без щеплень могла бути мета привернути суспільну увагу до цієї проблеми. В принципі, це вдалося.
Але, повторюся ще раз — законною підставою для недопуску дитини в школу або дитячий сад буде виключно ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань». Тому пошуки тексту рішення місцевої влади і його оскарження в суді, в принципі, абсолютно марні.
Відмова в допуску на заняття породив цілу хвилю обурення. Ті, хто не прищеплював своїх дітей з різних причин, за винятком медичних, раптом заговорили про порушення їх конституційних прав на освіту.
При цьому вони посилаються на положення ст. 53 Конституції України, згідно з якими: «Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної шкільної, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам».
Ну що ж, давайте ретельно проаналізуємо цю норму в системному аналізі з іншими нормами.
Перш за все, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 3 Конституції України: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».
Зауважте, що не освіта, а саме життя, здоров’я і безпека людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.
Отже, вирішуючи питання про співвідношення норм ст. 3 і ст. 53 Конституції України не можна не визнати пріоритетність питань забезпечення безпеки життя, здоров’я і безпеки людини над правом на освіту.
Ті, хто наполягає на тому, що «вони мають конституційне право», в більшості випадків розглядають правовідносини в зв’язці «Я — ЗАБОРОНА». Насправді ситуацію необхідно розглядати в зв’язці «Я — СУСПІЛЬСТВО».
І тоді все відразу стає на свої місця. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров’я його громадян.
Дитина, яка не отримала щеплень, передбачених графіком, стає потенційно небезпечною для оточуючих. Крім того, вона і сам піддається підвищеному ризику захворіти, відвідуючи місця масового скупчення людей. Отже, держава, встановивши правило про те, що без щеплень дитина не може бути допущена до занять, реалізує свій обов’язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я не тільки всіх учнів і працівників школи або дитячого садка, а й захищає таким чином саму нещеплену дитину.
Ніякого порушення права на освіту тут немає. Право на освіту гарантовано всім, але реалізувати його, як і більшість інших конституційних прав, можна відповідно до визначеної процедури.
Наприклад, для того щоб дитину зарахували до школи, батьки або їх замінюють особи повинні зробити цілий ряд юридично значимих дій: написати заяву, надати копію свідоцтва про народження дитини, медичну довідку встановленого зразка. Якщо батьки не виконають цих дій, то чи буде підстава говорити про порушення конституційного права на освіту? Ні в якому разі! Навпаки, будуть всі підстави стверджувати, що самі батьки не виконали своїх обов’язків і не забезпечили дитині доступу до освіти.
Більш того, згідно з ч. 3 ст. 53 Закону України «Про освіту», встановлено, що: «Одержувачі освіти зобов’язані: … Поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм. Відповідально і дбайливо ставитися до свого здоров’я, здоров’я оточуючих людей, навколишнього середовища».
Як бачимо, кожна людина повинна піклується про здоров’я не тільки своє, а й оточуючих. Саме тому заборона, передбачена ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань», є абсолютно цивілізованою і не суперечить нормам Конституції України, оскільки спрямована на реалізацію її норм, встановлених ст. 3.
Крім того, права людини, встановлені Конституцією України, реалізуються строго визначеними способами, а не як кому захочеться. В деяких випадках ці конституційні права можуть бути і обмежені. Наприклад, право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання може бути обмежено на підставі ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань» у разі введення Кабінетом Міністрів України карантину на певних територіях.
У разі карантину тимчасово обмежують осіб, які проживають в певній місцевості, в праві виїхати за межі цієї території. Обмеження вводяться виключно з міркувань забезпечення безпеки життя і здоров’я тих громадян, які не проживають на карантинній території і які можуть бути інфіковані, якщо не буде вжито заходів ізоляції.
Згідно ч. 1 ст. 43 Конституції України передбачено і таке конституційне право людини, як право на працю: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується».
Однак, як усім відомо, це конституційне право може бути також обмежене за медичними показаннями. Наприклад, людина хоче бути водієм або льотчиком, але її не допускають до професії, оскільки стан її здоров’я не дозволяє виконувати таку роботу. Але ж він хоче реалізувати своє «конституційне право», оскільки «в Конституції не сказано, що здоров’я може стати перешкодою до професії». Ситуація по суті своїй, звичайно ж, абсурдна, але вона яскраво ілюструє не меншу абсурдність аргументів про те, що доступ до школи не може бути обмежений за медичними показаннями, а саме, через відсутність щеплень.
Причому за медичними показаннями доступ в школу може бути обмежений не тільки для учнів. Педагогічні працівники, в силу положень все тієї ж ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань»: «… підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам з метою виявлення хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв у порядку, визначеному законодавством».
Якщо педагогічний працівник ухилиться від проведення обов’язкового регулярного медичного огляду, то, на підставі ст. 46 КЗпП України, він буде відсторонений від роботи. Тобто закон обмежує потенційно небезпечного педагогічного працівника та інших членів трудового колективу в доступі до дітей, незважаючи на наявність конституційного права на працю. І таке обмеження є, знову-таки, цілком конституційним, оскільки хворий працівник несе загрозу життю і здоров’ю як дітей, так і своїх колег. І в даній ситуації також не можна говорити про порушення конституційного права на працю.
Упевнений, що ні один з батьків, що вимагають допуску до школи своєї нещепленої дитини, не захотів би, щоб дитину навчав вихователь чи вчитель без медичного огляду і без необхідних щеплень, тобто такий, який потенційно небезпечний для здоров’я дітей.
Як бачимо, норми Конституції України необхідно ретельно аналізувати і застосовувати системно, чи не висмикуючи тільки ті, які подобаються і зручні.
Давайте будемо послідовними і не будемо забувати, що право однієї особи на освіту закінчується там, де починається право колективу на забезпечення безпеки життя і здоров’я.